АНТиКОР🔺судова практика

2021-04-20 18:32:23 для тих, хто хоче дізнатися як твориться практика ВАКС

АНОНС ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЇ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

Сьогодні, 21.04.2021 о 10:30 в АП ВАКС відбудеться розгляд апеляції адвоката Юрія Зонтова на обраний йому запобіжний захід – тримання під вартою із правом внесення застави в 35 млн грн.

Посилання на трансляцію чекайте тут.

*06 квітня НАБУ викрило на отриманні $100 тисяч хабаря двох адвокатів, які обіцяли вирішити питання в ОАСК. Як стало відомо, один з адвокатів – брат Павла Вовка Юрій Зонтов. Він є співробітником Служби зовнішньої розвідки (на час досудового розслідування відсторонений від посади).

#ВАКС #АПВАКС #анонс #резонанс #трансляція Відкрити / Коментувати

2021-04-19 14:11:12 ​МУХИ ОТДЕЛЬНО, КОТЛЕТЫ ОТДЕЛЬНО
чи перешкоджає незаконність затримання особи обранню їй запобіжного заходу?

Одним з аргументів, до яких апелює сторона захисту при запереченні при обранні запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою, - незаконність затримання особи в порядку ст.208 КПК.
Іноді вказані аргументи викладаються у формі окремої скарги в порядку ст.206 КПК.
В той же час суд вказує на непов’язаність вказаних обставин (навіть при визнанні факту незаконного затримання), із предметом перевірки при застосуванні запобіжних заходів.
Заслуговує на увагу також висновок, що ризик втечі при затриманні (чи його відсутність) не є тотожним ризику переховування при застосуванні запобіжного заходу.

Слідчий суддя погодилася з доводами сторони захисту, що затримання Х працівниками НАБУ без ухвали слідчого судді не відповідало закону, оскільки на той момент ризику його втечі не було. За встановлених в судовому засіданні обставин затримання Х не можна вважати законним. Однак зазначене не виключає можливості застосування до підозрюваного Х запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 18.03.2020 (справа № 991/2362/20)

АП ВАКС додатково зазначила, що ризик втечі і ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, хоча і передбачають мету ухилення від кримінальної відповідальності, однак не є тотожними поняттями та істотно відрізняються тим, що відсутність ризику втечі не виключає наявності ризику переховування. Запобіганню ризику втечі є затримання підозрюваного на час до обрання та застосування до нього запобіжного заходу або відмови у його застосуванні. Ризик переховування існує на момент та після застосування запобіжного заходу. Підстави існування обох ризиків також не однакові, хоча в значній мірі можуть співпадати. З наведених причин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді в тій частині, що законність або незаконність затримання особи не впливає на застосування або не застосування запобіжного заходу до неї.
Ухвала АП ВАКС від 26.03.2020 (справа № 991/2362/20)

Щодо доводів сторони захисту про незаконність затримання слід зазначити, що підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді та підстави для застосування запобіжного заходу є різними та не є взаємообумовленими.
Ухвала АП ВАКС від 30.01.2020 (справа № 991/425/20)

В судовому засіданні захисниками підозрюваного подана скарга в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання.
Враховуючи, що вказана скарга подана у судовому засіданні на початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, без подання її до канцелярії суду для здійснення автоматичного розподілу справ між суддями в порядку ст. 35 КПК України, тому слідчий суддя розглядає її в контексті заперечень проти клопотання та розгляд клопотань здійснюється одночасно.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 29.11.2019 (справа № 991/2177/19)
#208КПК #затримання #судовапрактика #ВАКС #АПВАКС #запобіжнийзахід #КПК Відкрити / Коментувати

2021-04-18 16:50:33 Приємно, що стежите за нашими постами, ми теж переглядаємо Ваші публікації

https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/sudova-praktika-apelyaciynoyi-palati-vaks-shcho-slid-vrahovuvati-storoni-zahistu.html/

... все же ссылки на канал t.me/vakspraktika приветствуются, как говорится - не надо стесняться Відкрити / Коментувати

2021-04-16 20:06:02 ​Вітаємо НАБУ з річницею, нових успіхів! Відкрити / Коментувати

2021-04-16 12:51:29 ​СПІР ПРО ПІДСЛІДНІСТЬ: ХТО З КИМ СПОРИТЬ (upd)
Іноді сторона захисту намагається створити ілюзію існування спору про підслідність, позиціонуючи себе в якості його учасника. При цьому, для вирішення такого псевдоспору з органом досудового розслідування звертається до прокурора (сторони обвинувачення). Погодьтесь, навіть звучить неприродньо.

Незгода сторони захисту із тим, що досудове розслідування у КП здійснюється детективами НАБУ, не є спором про підслідність в розумінні ч.5 ст.218 КПК.
Хоч КПК не надає визначення поняття «спір про підслідність», проте існування «спору» передбачає наявність певного процесуального конфлікту (взаємо суперечливих правових позицій) між суб`єктами спору щодо органу, який уповноважений здійснювати досудове розслідування, після зміни підслідності у кримінальному провадженні.
Виходячи з системного тлумачення норми КПК, спір про підслідність може виникнути лише між прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів різними органами досудового розслідування, та/чи між прокурором та слідчим, а не між стороною захисту та стороною обвинувачення.
Саме зважаючи на такий суб`єктний склад учасників спору про підслідність відповідний спір згідно до КПК уповноважений вирішувати виключно керівник органу прокуратури вищого рівня, а не суд (слідчий суддя). У контексті обставин провадження, Суд додатково зазначив, що оскільки сторона захисту не є суб`єктом спору про підслідність, то і не може ініціювати його вирішення перед уповноваженим прокурором.
Ухвала АП ВАКС від 05.03.2021 (справа № 757/4965/21-к)
В іншій справі слідчий суддя ВАКС дійшов до висновку, що бездіяльність Генерального прокурора щодо нездійснення розгляду клопотання про зміну підслідності кримінального провадження не підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч.1 ст.303 КПК. Так, в силу ст.ст. 36 та 303 КПК нездійснення Генеральним прокурором розгляду такого клопотання не відповідає критеріям бездіяльності, яка підлягає оскарженню, зокрема Генеральний прокурор має право, а не обов`язок доручати здійснення досудового розслідування певному органу з урахуванням вимог виключної підслідності. Строк реалізації такого права процесуальним законом не визначений. Також помилковим є посилання заявника на ст.220 КПК, так як положення зазначеної статті регламентують порядок вирішення клопотань учасників кримінального провадження лише у випадках, установлених цим Кодексом.
З цих підстав слідчий суддя закрив провадження за скаргою.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 19.02.2021 (справа № 991/1084/21)

З наведеним висновком погодилась АП ВАКС, зазначивши, що положення ст.220 КПК не поширюються на клопотання щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні.
Ухвала АП ВАКС від 30.03.2021 (справа № 991/1084/21)
#підслідність #ВАКС #АПВАКС #НАБУ #КПК Відкрити / Коментувати

2021-04-14 13:29:50 ​ДОКОПАТЬСЯ ДО СУТИ:
судовий контроль за повідомленням про підозру

На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК).
КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов’язок захисника забезпечувати з’ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.
Аналіз положень частини 3 статті 17 КПК, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри.
Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Встановлення ж двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
Ухвала АП ВАКС від 03.10.2019 (справа № 760/24486/19)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 17.11.2020 (справа № 991/9343/20)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 25.01.2021 (справа № 991/9821/20)

Вказана концепція (та її обґрунтування) знайшла відклик і в рішеннях слідчих суддів місцевих судів:

Ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 24.12.2020 (справа № 463/12300/20)

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.02.2021 (справа №607/376/21)

Ухвала слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.03.2021 (справа № 369/6853/20)

#276КПК #КПК #судовапрактика #ВАКС #АПВАКС #оскарження #підозра Відкрити / Коментувати

2021-04-13 17:28:48 ​в продовження попередньої теми…

ЛУЧШЕ СОРОК РАЗ ПО РАЗУ, ЧЕМ НИ РАЗУ СОРОК РАЗ
Свою незгоду із редакцією прокурора (слідчого) відомостей, внесених до ЄРДР, у тому числі за результатами розгляду слідчими суддями скарг на бездіяльність, заявники виражають або повторними скаргами на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, або ж подають нові (але ідентичні за змістом) повідомлення про кримінальні правопорушення та повторно оскаржують бездіяльність слідчому судді.
Судді з таким способом захисту переважно не погоджуються.

Скаржник звертається до слідчого судді за вирішенням спірного питання щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ із внесення відомостей за тією самою заявою, з приводу якої вже неодноразово постановлені відповідні рішення. Слідчий суддя зауважує, що одна й та саме бездіяльність, по якій вже постановлене відповідне рішення, не може бути предметом неодноразового перегляду. Інститут судового контролю за дотриманням прав і інтересів осіб при внесені відомостей до ЄРДР покликаний забезпечити початок досудового розслідування в тих випадках, коли наявні ознаки кримінального правопорушення, що мають стати предметом перевірки в кримінально-процесуальному порядку, а уповноважена особа ухиляється від вчинення необхідних дій. Такий судовий контроль не має ставати інструментом для систематичного і необґрунтованого нав`язування органу досудового розслідування своєї версії подій та визначеної правової кваліфікації в момент внесення відомостей до ЄРДР. Незгода з редакцією, зареєстрованою уповноваженою особою до ЄРДР на підставі судового рішення, яке постановлене за результатами оскарження бездіяльності щодо внесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення, не може вважатися бездіяльністю в розумінні п.1.ч.1 ст.303 КПК. Адже бездіяльність – це пасивна форма поведінки уповноваженого суб`єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов`язкової процесуальної дії чи постановлення обов`язкового процесуального рішення; тобто, невиконання обов`язку, покладеного КПК.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 18.01.2021 (справа № 991/9574/20)

Ухвалою слідчого судді було розглянуто та задоволено ідентичну скаргу на бездіяльність службових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Уповноваженою особою НАБУ виконано передбачений ч. 1 ст.214 КПК обов`язок щодо внесені до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення по заяві особи Х. Фактично остання не погоджується з рішенням детектива щодо попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, проте зазначене рішення не може бути оскаржено під час досудового розслідування в силу ст.303 КПК.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 29.01.2021 (справа № 991/517/21)

Слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, оскільки воно вже було вирішено слідчим суддею у іншій справі, а тому такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.Судове рішення є обов`язковим до виконання, а тому на думку колегії суддів невиконання ухвали слідчого не може бути предметом оскарження в порядку ст.303 КПК та не є підставою повторного звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення з метою внесення відомостей до ЄРДР.
Ухвала ВП ВАКС від 10.02.2021 (справа № 991/517/21)

Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, прокурор не зобов`язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви. Інші розбіжності у заявах стосуються порядку нумерації, заміни слів синонімічними тощо та в цілому не впливають на їх зміст. Отже, на час розгляду справи відомості за заявою Х були уже внесені до ЄРДР. Здійснення повторної реєстрації за аналогічною заявою не є доцільним.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 25.03.2021 (справа № 991/1798/21)
#214КПК #дискреція #судовапрактика #ВАКС #АПВАКС #ЄРДР #кваліфікація Відкрити / Коментувати

2021-04-12 11:25:51 ​Системний аналіз норм вказує на відсутність у слідчого, прокурора обов`язку вносити до ЄРДР відомості у точній відповідності до заяви про кримінальне правопорушення, а також зазначати визначену заявником кваліфікацію. Разом з тим, заявник, який є потерпілим, може впливати на визначення кримінально-правової кваліфікації і встановлення осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, та інших обставин шляхом звернення з клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій і НСРД, інших процесуальних дій; наданням відомої йому інформації під час допиту тощо. Однак все це має відбуватися після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 18.01.2021 (справа № 991/9574/20)
З таким висновком слідчого судді погодилась АП ВАКС, яка зазначила, що до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора відноситься визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення до ЄРДР, який визначає її на підставі зазначених у заяві відомостей, фактів про скоєння кримінального правопорушення. Під час вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей в ЄРДР слідчий суддя не наділений повноваженнями на визначення кваліфікації злочину відносно викладених у заяві обставин.
Ухвала АП ВАКС від 03.02.2021 (справа № 991/9574/20)
Зобов`язуючи уповноважену службову особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою про вчинення кримінального правопорушення, в ухвалі слідчого судді не було вказано про кваліфікацію кримінального правопорушення при внесенні відомостей до ЄРДР. Оскільки визначення кваліфікації діяння за відповідною нормою КК України не відносяться ні до компетенції заявника, ні до повноважень суду на даному етапі, який не наділений правом перебирати на себе функції сторони обвинувачення та вирішувати питання про кваліфікацію кримінального правопорушення, про яке повідомлено у заяві, чи впливати на слідчого, прокурора з наданням вказівок про кваліфікацію кримінального правопорушення при внесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 01.04.2021 (справа № 991/1266/21)

#214КПК #дискреція #судовапрактика #ВАКС #АПВАКС #ЄРДР #кваліфікація

Якщо ви не згодні з наведеними правовими позиціями, вважаєте, що проблема має вирішуватись інакше, можете навести своє обґрунтування чи посилання на судові рішення в коментарях Відкрити / Коментувати

2021-04-12 11:25:00 НЕ ПРОЙШОВ КВАЛІФІКАЦІЮ…
визначення змісту та обсягу відомостей в частині зазначення попередньої кваліфікації та конкретних осіб при внесенні відомостей до ЄРДР

Типова ситуація: заявник звернувся із повідомленням про злочин, в якому зазначив його суть, самостійно визначив низку статей КК України, назвав усіх причетних, підозрюваних (чи майже всіх) по ПІБ. Фактично вже півсправи зроблено, збирайте докази та притягуйте винних до відповідальності.
Відомості внесено до ЄРДР, але у витягу зазначено не всі належні, на думку заявника, статті КК, за якими він кваліфікував вчинене. Та ще й злочин нібито вчинено невідомою особою. Вказана бездіяльність оскаржується до суду.
Тож питання, хто має визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення: заявник, реєстратор (слідчий, прокурор) чи слідчий суддя? Чи можна змусити нести відомості за бажаною кваліфікацією та й щодо конкретних осіб?
Проблема досить важлива, оскільки маніпуляції з попередньою кваліфікацію як з боку заявника, так і з боку реєстратора ЄРДР можуть впливати на підслідність, а також на підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Наводимо деякі правові позиції ВАКС з цього приводу.

Кримінально-правова кваліфікація є визначальним питанням здійснення кримінального провадження, одним з основних етапів (стадій) застосування кримінально-правової норми, саме тому кваліфікація є базовим поняттям на всіх етапах кримінального провадження. Правова кваліфікація - це правова оцінка, визначення якості та характеристика певного юридичного факту (події, випадку, поведінки), пошук, вибір і застосування до нього відповідної правової норми певної галузі права (законодавства). Слід зазначити, що п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який на різних етапах кримінального провадження має певні особливості та специфіку, при цьому суб`єкти кваліфікації йдуть від «незнання до повного знання». Правова кваліфікація кримінального правопорушення може змінюватися під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Так, при відкритті кримінального провадження доволі наявний лише мінімальний обсяг відомостей про вчинене діяння. У ході досудового розслідування кількість та обсяг (якість) фактів збільшуються, і на момент завершення розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

Особа, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлюється після внесення відомостей до ЄРДР під час досудового розслідування. Так, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 91 КПК України винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тому незазначення на початку досудового розслідуванні конкретних прізвищ осіб, щодо яких стверджує заявник, є абсолютно логічним і законодавчо обґрунтованим. Відкрити / Коментувати