АНТиКОР🔺судова практика

2021-07-30 08:40:00 ​ТОП-10 найбільших реально внесених застав, призначених ВАКС

Пропонуємо огляд найбільших застав, які визначали судді ВАКС як альтернативу триманню під вартою чи як самостійний запобіжний захід, та які були фактично внесені.

₴120 млн – наразі саме така застава є рекордною у практиці ВАКС. Вказаний розмір застави був визначений екс-керівниці департаменту ДПС як альтернатива триманню під вартою (справа про надання $6 млн хабара керівникам НАБУ та САП).

₴90 млн – тримання під вартою з таким розміром застави застосовано до колишнього народного депутата у справі про заволодіння ₴93 млн Укрзалізниці

₴80 млн – така застава як альтернатива триманню під вартою було встановлена колишньому народному депутату, експрезиденту УкрБуду («справа про квартири Нацгвардії»). Заставу внесено.

₴100 млн – до такої суми збільшено заставу після звернення її частини (₴30 млн) в дохід держави за порушення покладених процесуальних обов’язків. Але вона не була внесена.

₴70 млн – така застава була визначена як альтернатива триманню під вартою одеському бізнесмену (справа про корупцію на митниці).

Цій особі збільшено заставу до ₴76,5 млн після звернення в дохід держави частини (₴35 млн) раніше визначеної застави за порушення ним процесуальних обов’язків, тобто фактично заставу збільшено на ₴41,5 млн (обидві застави внесені).

₴52 млн – тримання під вартою з альтернативою такої суми застави визначено колишньому замголові правління ПриватБанку (справа про розтрату понад 136 млн грн)

₴50 млн – тримання під вартою з альтернативою такої застави застосовано до ексзаступниці голови правління ПриватБанку (епізод про розтрату 8,2 млрд грн)

₴42 млн –начальнику ГУ ДПС Києва (справа про надання $6 млн хабара керівникам НАБУ та САП) спочатку було визначено розмір застави в ₴84 млн як альтернатива тримання під вартою, але вона внесена не була. В подальшому розмір застави було зменшено до ₴42,04 млн, вона фактично внесена на бюджетний рахунок.

₴40,3 млн - застава працівнику приватної компанії (справа про надання $6 млн хабара керівникам НАБУ та САП).

₴40 млн. Альтернативна застава колишньому замдиректора УкрБуду («справа про квартири Нацгвардії»).

₴14,9 млн - колишньому народному депутату у справі щодо заволодіння кредитними коштами Ощадбанку на суму 20 млн доларів США.
#ВАКС #АПВАКС #застава #топ #рейтинг Відкрити / Коментувати

2021-07-28 17:55:06 ​ В іншій справі АП ВАКС частково звернула в дохід держави заставу (₴30 млн з ₴80 млн, внесених заставодавцем) за порушення обов’язку утриматись від спілкування з іншими підозрюваними – підозрюваний допустив одноразове спілкування з двома іншими підозрюваними.
Ч.8 ст.182 КПК прямо не передбачає необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.2 ч.3 ст.132 КПК) це є обов`язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави в дохід держави.
Звернення застави в дохід держави на підставі ч.8 ст.182 КПК передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, ст.6 Конвенції та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності.
Лише при дотриманні принципу пропорційності буде реалізована така властивість права, як справедливість (кримінально-процесуальна відповідальність у вигляді звернення застави в дохід держави буде співмірною з вчиненим правопорушенням) та буде досягнута виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, що передбачено п.2 ч.3 ст.132 КПК.
Дотримання принципу пропорційності при зверненні застави в дохід держави передбачає диференціацію негативних наслідків у вигляді повного чи часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави як запобіжного заходу, при порушенні умов звільнення під заставу, залежно від характеристик порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків (тривалості, інтенсивності, повторності, ступеню і форми вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від такого порушення тощо) та мети, заради досягнення якої застосовувались відповідні обов`язки.
Для проведення перевірки дотримання вимог принципу пропорційного втручання Суд бере за основу тест на пропорційність, який використовується у цьому провадженні на основі критеріїв, вироблених практикою ЄСПЛ, а саме: (1) чи є втручання в вигляді звернення застави в дохід держави здійсненим відповідно до закону; (2) чи переслідує втручання легітимну мету і в чому вона полягає (legitimate aim in the public interest); (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним його меті, чи дотримано «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини (fair balance).
Ухвала АП ВАКС від 29.04.2020 (справа № 991/2529/20)
З аналогічних підстав АП ВАКС частково звернула в дохід держави заставу (₴536800 з ₴1.536800, внесених заставодавцем) підозрюваний без поважних двічі не з`явився в судове засідання за викликом слідчого судді.
Ухвала АП ВАКС від 29.04.2020 (справа № 991/2890/20)
Ще в одній справі ВАКС частково звернув в дохід держави заставу (₴120 тис. з ₴630,6 тис.) за систематичну неявку обвинуваченого (4 рази) в судові засідання.
Ухвала ВАКС віл 07.07.2021 (справа №991/10566/20)
Наразі, деякі місцеві суди також почали впроваджувати практику часткового звернення застави в дохід держави, але такий підхід не був підтриманий відповідною апеляційною інстанцією.

#АПВАКС #ВАКС #судовапрактика #застава #звернення #182КПК Відкрити / Коментувати

2021-07-28 17:53:42 ЗВЕРНЕННЯ ЧАСТИНИ ЗАСТАВИ В ДОХІД ДЕРЖАВИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЗАДЛЯ ДОТРИМАННЯ ВИМОГИ ПРОПОРЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ
/ч.8 ст.182 КПК/
Истина проходит через три стадии: сначала её высмеивают, потом ей яростно сопротивляются, и, наконец, принимают как очевидное. / Артур Шопенгауэр

АП ВАКС вперше за 8 років застосування нового КПК впровадила в судову практику стягнення частини застави в дохід держави за порушення підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов’язків. Такий підхід обґрунтовано необхідністю дотримання: (1)принципу пропорційності при втручанні у право власності підозрюваного (обвинуваченого) чи заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження; (2) однієї з загальних вимог застосування заходів забезпечення кримінального провадження є необхідність обґрунтування відповідного ступеню втручання у права і свободи особи для потреб досудового розслідування (п.2 ч.3 ст.132 КПК).

АП ВАКС частково звернула в дохід держави заставу (₴35 млн з ₴70 млн, внесених підозрюваним) за порушення підозрюваним обов’язку здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт для виїзду за кордон – підозрюваний не здав один з паспортів, що давав право на виїзд з України.
В КПК чітко не зазначено вся сума застави чи лише її частина підлягає зверненню в дохід держави у випадку порушення підозрюваним одного чи декількох, а не всіх обов`язків, покладених на нього ухвалою про обрання запобіжного заходу.
Зі змісту ч.8 ст.182 КПК вбачається, що при описі «обов`язків», у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання як у множині («невиконання обов`язків», «порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки»), так і в однині («не з`явився за викликом», «не повідомив про причини своєї неявки»).
Проте, підозрюваний порушив лише один із покладених на нього ухвалою слідчого судді обов`язків.
Вирішуючи зазначене питання, суд на підставі ч.6 ст.9 КПК застосував загальні засади кримінального провадження, а саме верховенства права, невід`ємним елементом якого є пропорційність, та дійшов наступного висновку. При вирішенні питання щодо застосування судом ч.8 ст.182 КПК мають дотримуватися гарантії ст.6 Конвенції та ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, в т.ч. й принцип пропорційності як складова верховенства права в контексті відповідних статей та у його розумінні в рішенні КСУ від 02.11.2004 у справі №15-рп/2004, за яким «покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
Ухвала АП ВАКС від 16.04.2020 (справа № 991/1114/20) Відкрити / Коментувати

2021-07-27 14:59:33 На веб-сайті АП ВАКС оприлюднено узагальнення судової практики АП ВАКС з розгляду кримінальних проваджень, підстави скасування та зміни судових рішень за 2019 - 2020 роки

https://hcac.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/AP%20VAKS/Zvity/Uzagalnenia%202021.pdf Відкрити / Коментувати

2021-07-23 16:17:55 ​Також ВАКСом ухвалено два виправдувальні вироки з підстав недоведення наявності в діях обвинуваченого складу інкримінованого злочину.
ВАКС виправдав депутата, який після отримання у спадщину житла у Києві продовжував отримувати компенсацію за винайм готельного номеру, з таких мотивів:
- відсутній факт зловживання владою – у народного депутата відсутні владні повноваження на здійснення виплат з компенсації за винайм готелю, такими повноваженнями наділено Управління справами Апарату ВРУ;
- неповідомлення обвинуваченим про втрату права на компенсацію виплат за винайм готельного номеру, є обманом, тобто одним із способів шахрайського заволодіння чужим майном. Отже, завдані Управлінню справами Апарату ВРУ збитки (361 540 грн) були результатом вчинення злочину проти власності (ч.3 ст.190 КК) та не були результатом службової діяльності обвинуваченого;
- оскільки шахрайство, вчинене у великих розмірах, є більш тяжким злочином у порівнянні з ч. 2 ст.364 КК, то зміна кваліфікації дій обвинуваченого з ч. 2 ст.364 КК на ч.3 ст.190 КК призведе до погіршення становища обвинуваченого, а отже така перекваліфікація можлива лише шляхом зміни обвинувачення прокурором, який таким правом не скористався.
Вирок ВАКС від 14.06.2021 (справа № 991/3966/20)

Інший виправдувальний вирок ВАКС мотивував наступним чином:
- обвинувачений не мав ознак спеціального суб’єкту та не діяв з використанням влади. Отримуючи кошти на винайм готельного номера, народний депутат не реалізовує владні повноваження, натомість він реалізує надане законом право на забезпечення житлом. Народний депутат України в силу службового становища не наділений жодними повноваженнями щодо управління чи розпорядження коштами з компенсації вартості оренди (винайму) житла. Ці кошти щомісячно видаються Апаратом ВРУ. При цьому жодних контрольних (владних, управлінських тощо) функцій щодо Апарату ВРУ, народний депутат України немає;
- низька якість законодавства, що регулювало питання отримання компенсації вартості винайму готельного номеру, створила суттєві складнощі для обвинуваченого щодо відокремлення правомірної поведінки від протиправної та передбачення юридичних наслідків своєї поведінки (нечіткість та суперечність законодавства, невизначенність поняття «не забезпечений житлом у м.Києві»);
- у діянні обвинуваченого відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого злочину – не доведено умислу вчинення злочину, відсутня мета одержання неправомірної вигоди;
- діяння обвинуваченого не мало ознак протиправності, таке діяння не суперечило інтересам служби, а оплата за рахунок бюджетних коштів отриманого обвинуваченим у користування готельного номера не може вважатись неправомірною вигодою;
- кошти були перераховані з рахунку Управління справами ВРУ безпосередньо на рахунок ДП «Готельний комплекс «Київ» Управління справами Апарату ВРУ, тобто кошти не вибули зі сфери об`єктів управління державної власності.
Вирок ВАКС від 21.05.2021 (справа № 991/5181/20)
Один із суддів не погодився з висновками більшості в частині того, що обвинувачений не мав ознак спеціального суб’єкту та не діяв з використанням влади.
#ВАКС #364КК #190КК #вирок #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-07-23 16:15:48 ЗЛОВЖИВАННЯ НАРОДНИМИ ДЕПУТАТАМИ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВИНАЙМ ГОТЕЛЬНОГО НОМЕРУ (ст.364 КК):
становлення практики ВАКС /2:2/

Сладок мед, да не ковшом его в рот
/пословица/

Фабула цієї категорії справ є типовою: народні депутати, маючи власне житло в столиці, за рахунок бюджетних коштів отримували грошову компенсацію за винайм готельного номеру. Можливість же отримання такої компенсації передбачена законодавством лише для депутатів, незабезпечених житлом в Києві, це є однією з гарантій діяльності народного депутата. Єдиною підставою для отримання компенсації була відповідна заява депутата. Саме на підставі таких заяв кошти за винайм номеру перераховувались готелю чи на власний картковий рахунок депутата. При цьому Управління справами Апарату ВРУ як орган здійснення відповідних виплат не мало повноважень здійснювати перевірку наявності у депутатів власного житла у Києві, підстави для відмови у компенсації законодавством не були визначені.
Наведені дії народних депутатів сторона обвинувачення кваліфікувала за ч.2 ст.364 КК як зловживання службовою особою владою (використання можливостей та гарантій, пов`язаних із займаною посадою), всупереч інтересам служби, з метою отримання для себе неправомірної вигоди у виді оплати за рахунок бюджетних коштів права користування готельним номером, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам – Управлінню справами Апарату ВРУ (₴300-900 тис).
Практика ВАКС з розгляду зазначеної категорії справ не є усталеною.
Так, ВАКС ухвалив два обвинувальні вироки, якими двох депутатів засуджено до умовного покарання на підставі угод про визнання винуватості.
Вирок ВАКС від 16.07.2021 (справа № 991/9969/20)
Вирок ВАКС від 30.04.2020 (справа № 991/2904/20)
В окремій думці по цій справі зазначено, що відсутній факт зловживання депутатом владою; обвинувачений отримав компенсацію у зв’язку з незабезпеченням нормами законодавства інструментів контролю за виплатою бюджетних коштів. Відкрити / Коментувати

2021-07-06 14:22:25 ​Таким чином, положення ч.5 ст.171 КПК у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст.169 КПК визначають лише тривалість законного перебування (утримання) чужого майна (вилученого в результаті особистого обшуку) в розпорядженні сторони обвинувачення (слідчого, прокурора). Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є втручанням в право власності особи, якій належить це майно, без законних на те підстав.
У той же час, вказані порушення речових прав не можуть нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню цілей й завдань кримінального провадження.
Таким чином, норми КПК щодо правового режиму, тривалості, припинення тимчасового вилучення майна функціонально призначені, зокрема, для вирішення цивільно-правових аспектів такого тимчасового вилучення та встановлення обов`язку щодо негайного повернення майна законному його володільцю у разі пасивності, незацікавленості сторони обвинувачення у його використанні для вирішення завдань кримінального провадження.
Правові наслідки можливих порушень процесуальних строків, про які йдеться, на думку Суду, лежать в площині юридичної відповідальності (наприклад, цивільно-правова відповідальність за утримання відповідного майна без законних на те підстав або у разі втрати чи знищення речового доказу (ч.4 ст.100 КПК), дисциплінарна відповідальність прокурора, слідчого за неналежне виконання службових обов`язків, кримінальна відповідальність у разі наявності відповідних підстав).
Вирішення питання щодо арешту майна залежить від того, чи має воно значення доказу в кримінальному провадженні, а не від того, чи своєчасно звернувся слідчий, прокурор з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Ухвала АП ВАКС від 16.12.2019 (справа № 991/1463/19)
Ухвала АП ВАКС від 10.03.2020 (справа № 991/743/20)
Ухвала АП ВАКС від 13.04.2020 (справа № 760/18778/18)
Ухвала АП ВАКС від 04.06.2020 (справа № 757/60650/19-к)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 (справа № 991/5784/20)

#ВАКС #АПВАКС #арештмайна #98КПК #171КПК Відкрити / Коментувати

2021-06-23 11:25:30 ​Відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування арешту у зв’язку з не поданням цивільного позову в строк, передбачений ЦПК, слідчий суддя зауважила наступне. Інститут цивільного позову в кримінальному судочинстві має свої особливості, обумовлені завданнями кримінального провадження та які є пріоритетними, оскільки згідно із ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. В цьому випадку КПК передбачає можливість арешту майна підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов) - п.4 ч.2 ст.170. А ст.128 КПК передбачає можливість подання цивільного позову під час всього кримінального провадження до початку судового розгляду і не обумовлює спеціального строку в разі попереднього подання клопотання про арешт майна з цією метою. Це спростовує твердження адвоката про необхідність застосування ст.152 ЦПК в частині строку подання позову після подання заяви про його забезпечення. Також ст.171 КПК встановлює спеціальні вимоги до клопотання про арешт майна та суб`єктів подання такого клопотання, що унеможливлює одночасне застосування вимог ст.150, 151 ЦПК.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 23.03.2020 (справа № 991/2479/20)

В той же час є й рішення АП ВАКС, яке вибивається із загальної канви наведеної практики.
АП ВАКС скасувала ухвалу слідчого судді про арешт майна, зокрема з таких підстав. Колегія суддів відзначає, що стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовано цивільну відповідальність підозрюваного за заподіяну шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, оскільки не надано доказів того, що до підозрюваного в цьому кримінальному провадженні заявлено цивільний позов. Такі відомості є необхідною правовою підставою для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні), відповідно до вимог ч.6 ст.170 КПК.
Ухвала АП ВАКС від 11.03.2020 (справа № 991/640/20) https://reyestr.court.gov.ua/Review/88230496
#ВАКС #АПВАКС #забезпечення #позов #арештмайна #170КПК Відкрити / Коментувати

2021-06-23 11:21:52 АРЕШТ МАЙНА З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ЦИВІЛЬНИЙ ПОЗОВ), ДО ПОДАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: чи можливо?
мельница Бога очень хороша,
мельница Бога мелет не спеша,
медленно, но верно ходит колесо,
будет перемелено абсолютно всё. / Henry Wadsworth Longfellow «Retribution» (пер. Яков Фельдман)

АП ВАКС залишила без змін ухвалу слідчого судді про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову до його подання, зазначивши наступне.
Дійсно, на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми КПК не виключають можливості арешту майна до подання такого позову. Більш того, регулювання відносин у кримінальному проваджені за наявних обставин здійснюється в порядку, визначеному ст.128 КПК, відповідно до ч.5 якої цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Так, згідно з ч.2 ст.149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними ст.2 КПК.
З огляду на вищезазначене, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні злочину за ч.2 ст.364 КК, розміру шкоди (втрати активів), завданої кримінальним правопорушенням, яка згідно висновку експерта становить ₴21,36 млн, окрім цього існує обґрунтована підозра вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову, колегія суддів вважає арешт майна на даному етапі цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.
Ухвала АП ВАКС від 03.03.2020 (справа № 991/630/20)
Ухвала АП ВАКС від 03.06.2020 (справа № 991/627/20)

Дійсно, на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми ЦПК, які застосовуються субсидіарно до подібних правовідносин, не виключають можливості арешту майна до подання такого позову.
Крім того, як зазначено в нормі ч.8 ст.170 КПК, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення позову, має бути співмірною: або (1) розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або (2) розміру шкоди, зазначеної у цивільному позові, що вказує на опціональність умови щодо наявності вже поданого цивільного позову у кримінальному провадженні на момент постановлення слідчим суддею ухвали про арешт майна. На підтвердження такого тлумачення говорить і синтаксична конструкція побудови самої підстави застосування арешту майна, а саме зазначення у п.4 ч.2 ст.170 КПК словосполучення «цивільний позов» у дужках.
Ухвала АП ВАКС від 28.05.2020 (справа № 757/41048/17-к) Відкрити / Коментувати